Поліцейська «у спідниці» або чи є гендерна рівність у поліції ? Інтерв’ю з екс-поліцейською

19 років тому Рада безпеки ООН прийняла Резолюцію 1325 «Жінки, мир, безпека», яка передбачає збільшення участі жінок та їх представленість на всіх рівнях прийняття рішень та в установах у всіх аспектах мирних процесів, а однією з цілей Національного плану дій є організація фахової підготовки кадрів. Серед основних сфер реалізації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» — це участь, збільшення кількості жінок на всіх рівнях національних, регіональних і міжнародних інституцій, що приймають рішення.

Павлоград.dp.ua поспілкувався з екс-очільницею ювенальної превенції Дніпропетровської області Ганною Карпеченковою. Зараз вона працює представницею Фонду народонаселення ООН, виховує двох дітей. «Поліція — це мої кар’єрні сходи», — зазначає Ганна Карпеченкова, але каже, що за час своєї роботи стикалася зі «скляною стелею» та гендерною нерівністю. В тому числі, у поліцейській формі.

Павлоград.dp.ua: З якими гендерними стереотипами ви стикалися під час роботи в поліції?

Ганна Карпеченкова: Коли у сім’ї щось трапляється з дитиною, найчастіше у ЗМІ коментують «дитина пішла з дому, поліцейські її розшукали, мати була притягнена до кримінальної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов’язків». Якщо брати гендерно чутливий аспект, то суспільство засуджує виключно жінку, а не чоловіка, за проблеми з дитиною. Не виникає у суспільства запитання: «А де був батько?». Тому ми намагаємося забезпечувати рівні права і рівні обов’язки у розрізі виховання дітей. Вони рівні у батька і матері, це прописано в нашому законодавстві. Це чітко врегульовує ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Я ще під час роботи в поліції започаткувала таку ініціативу, як «Відповідальне батьківство». В теплий період року ми проводили зустрічі в м. Дніпро. Це були 7 локацій у парках. Скверах, в різних районах міста. Це завжди була п’ятниця з 18:00 до 20:00, щоб батьки могли прийти і отримати комплексну інформацію. Партнерами ювенальної превенції тоді були управління патрульної поліції і Центри з безоплатної вторинної правової допомоги. Кожен воркшоп мав свою назву і був присвячений певній темі. Наприклад, розшуку дітей або безпечній поведінці під час літнього відпочинку, вихованню дітей ненасильницькими методами та ін. На ці заходи були запрошені усі батьки, які проживають у цьому районі і запрошувались представники громадських організацій, державних структур (наприклад, Державної служби із надзвичайних ситуацій). Для дітей були цікавинки, для батьків — важлива інформація. І на таких вуличних заходах нам вдалося «зловити» татусів. Це дуже класно.

Зараз я проводжу такі заходи у рамках, можна сказати, волонтерської діяльності. Ми щонеділі збираємося на базі «Українського подвір’я». Я запрошую кризових психологів, шкільних психологів, педагогів. І моя роль — юридична. І з 10 осіб, що приходять, дев’ять жінок і один чоловік. От в цьому розрізі уже б хотілося, щоб наше суспільство не «навішувало» виключно на жінку обов’язки по вихованню дитини.

Павлоград.dp.ua: Скільки жінок і чоловіків працюють у ювенальній превенції/прокуратурі?

Ганна Карпеченкова: Начальниця відділу ювенальної прокуратури — жінка. Ювенальні прокурори на місцях — 50 на 50. Також приблизно 50 на 50 — по ювенальній поліції.

Павлоград.dp.ua: Чи не пов’язано це з тим, що справи стосуються дітей і підлітків, і є стереотип, що якщо поліція ювенальна — то це більше стосується жінок?

Ганна Карпеченкова:  Ювенальна поліція — це єдиний підрозділ в якому, як я кажу, є принцип гендерної рівності. Тут працюють і жінки, і чоловіки. І навіть з точки зору гендерної рівності, тут порушуються права чоловіків, тому що інші поліцейські, навіть чоловіки, кажуть їм: «А, ти ювенал, «памперсная поліція», «кіндер-УБОП» і ще якісь такі вислови. І навіть якщо чоловік — професійний ювенальний поліцейський, то він може схилитися до того, щоб піти працювати в інший підрозділ. Я реально бачила цю проблему приниження ювенальних поліцейських рядового складу.

Павлоград.dp.ua: Чи стикалися ви з гендерними стереотипами щодо «поліцейського у спідниці»?

Ганна Карпеченкова:  Дуже важливе запитання, починаючи не тільки від образності запитання, але і у прямому сенсі, від форми однострою для жінок і чоловіків. Уявіть собі, є форма одягу поліцейського, який має носити той чи інший підрозділ. Наприклад, патрульні поліцейські-жінки носять брюки. Співробітниці ювенальної превенції., Слідства, дільничні і ще кілька підрозділів — юбку. При цьому 90% з цих жінок керують автомобілем. І коли я маю завужену спідницю, а треба кермувати. Це дуже незручно. Коли я обговорювала це питання з американськими поліцейськими, то один з них, ветеран американської поліції, сказав дуже класну фразу: «А ви просто попросіть чоловіків, які розробляли цю форму, надіти її, сісти за кермо та спробувати хоч півгодини побути у такій формі». А спробуйте ще на юбку зверху надіти кобуру з пістолетом Макарова. Навіть в цьому я вже вбачаю нерівність. Раніше у формі жінок взагалі були тільки спідниці, я штани з’явилися лише з появою патрульної поліції. 14 років ювенальна превенція взагалі не отримувала форми. Я просила дати моїм дівчатам форму патрульних. Але сказали: «Нє положено».

На свята чоловіки дарують жінками квіти, прикраси, а мені чоловік замовляв зручну форму з Америки.

Павлоград.dp.ua: А чи працюють у поліції жінки на керівних посадах?

Ганна Карпеченкова: Так. Начальницею відділення поліції Дніпровського району нещодавно стала жінка [начальниця Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Алієва Карина Мамедівна, — прим. Павлоград.dp.ua].

Під час своєї роботи у складі ГУНП на керівній посаді я підтримувала жінок на територіях у подальшому кар’єрному рості. Одна майор, інша підполковник. Вони стали начальницями сектора превенції або їхніми заступницями. Це — Нікополь, Кривий Ріг і Томаківка.

Павлоград.dp.ua: Чому це рідкість?

Ганна Карпеченкова: Мій колишній керівник сприймав мене як професіонала, хоч і жінку, хвалив, але колись прямо мені сказав: «Жінкам у поліції не місце». Він взагалі не розглядав моє підвищення. На цьому мої кар’єрні сходи перейшли у міжнародну організацію.

Павлоград.dp.ua:  Чи пов’язана зараз Ваша робота з поліцією?

Ганна Карпеченкова: Я і надалі працюю з питаннями насильства, у тому числі над дітьми і жінками Як у представниці Фонду народонаселення ООН основним суб’єктом, з яким я працюю. І залишилася поліція. Питання реагування на гендерно зумовлене насильство (хоча такий термін не рекомендують використовувати юридично в Україні, у нас є терміни насильство за ознакою статі і домашнє насильство) і зараз присутньо в моїй роботі.

Читайте також: Правосуддя з жіночим обличчям

Бесіду вела Таня Волкова

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here