Як живеться переселенцям в Павлограді?

167

В Павлоград продовжують прибувати переселенці зі Східних областей. Щоправда, останні два тижні їх загальна кількість дещо стабілізувалась на цифрі приблизно у півтори тисячі чоловік. Прибуває в місто в середньому стільки ж переселенців, як і вибуває. Яку кількість переселенців ще зможе прийняти Павлоград. Чи зможе місто забезпечити всіх роботою , житлом, місцями в дитсадках, соціальною допомогою? Як живеться переселенцям в Павлограді? Відповідь дає заступник міського голови Олена Шуліка та служби міста, котрі працюють із переселенцями.

– Станом на 24 вересня в Павлограді перебуває 1637 переселенців. Із 6их 596 дітей (329 школярі).

Так склалось, що проблемами переселенців більше опікуються соціальні служби міста, аніж волонтерські рухи чи благодійні організації. Волонтери в основному допомагають військовослужбовцям , що перебувають в зоні АТО.

Чи використовуються кошти міського бюджету на допомогу переселенцям?

– На останній сесії депутати міської прийняли рішення про виділення 80 тис. грн. із міського бюджету за програмою соціального захисту. Загальна сума за даною програмою склала 80 тис грн. Ці кошти підуть на допомогу переселенцям. На сьогоднішній день уже витрачено 16,5 тис. грн. В першу чергу допомогу отримують одинокі мами із малими дітьми, багатодітні сім’ї. Кожна сім’я отримала різну суму. До цього питання ми підходимо індивідуально.

Ми дивимось, якщо є в сім’ї є батько, хоча він тут і не присутній, то сума менша. Якщо сім’я багатодітна , то більше. Максимальна грошова допомога склала 500 грн. Зараз плануємо надати допомогу одиноким людям похилого віку та сім’ям із малими дітьми.

–         Як вирішується проблема із житлом?

– Зараз люди , що приїхали до нас зі Східних областей розселені в гуртожитках, хто проживає у родичів, у знайомих, хто винайме житло. Щоправда дехто, із тих, хто раніше говорив, що не потребує житла, бо проживали у родичів, тепер приходять і просять житло. Планується відремонтувати кімнати в гуртожитку по вул. Заводській, 28 та кімнати в гуртожитку Західно-Донбаського професійного ліцею. Зараз там ремонтні роботи уже проводяться. . Для цієї мети зняли гроші із амбулаторії № 6, котру планувалось відкрити у цьому році. Нам надходять дані від райадміністрацій про наявність вільного житла у селах Павлоградського та Юр’ївського районів. Ми пропонуємо його людям, проте молоді сім’ї в село не хочуть їхати. В основному погоджуються на життя в селі пенсіонери.

Були тут і негативні приклади. Бувало, що люди здавали житло, а переселенці їхали і залишали борги – не оплачені комунальні послуги.

–         Яку допомогу отримали сім’ї у котрих діти шкільтного віку?

–         По забезпеченню шкільною формою дітей із сімей переселенців підключилась компанія ДТЕК. Із 329 школярів форму отримали 253 учні. Декотрі учні прибули нещодавно . Для цього були організовані спеціальні відділи в торгових закладах. Переселенці могли прийти туди і вибрати кому що потрібно, кому форму, кому інший одяг. Орієнтовно на кожну дитину виділялось по 1 тис. грн. На початок навчального року було 200 школярів переселенців , але за перший тиждень їх кількість збільшилась і продовжує збільшувати до цього часу. Окрім того, для школярів із сімей переселенців із 1 до 11 класу організоване безкоштовне харчування. До цього часу безкоштовно харчувались лише початкові класи.

–         Чи може місто забезпечити всі потреби переселенців. Які проблеми є найбільш гострими? І чи можливо їх вирішити найближчим часом ?

–         Найбільш гострим є питання забезпечення житлом. Ми уже офіційно оголосили, що у нас немає місць , немає житла. Немає де селити людей. Ми не зможемо задовольнити їх потреби. І зовсім не тому, що ми не хочемо. А тому, що у нас немає такої можливості. Проблемним питанням є забезпечення дитсадками. На сьогоднішній день садочком забезпечені лише 24 дитини-переселенці. Але у вирішенні цього питання ми підходимо індивідуально. Бувають випадки, що приїздить мама, тато, бабуся і просять оформити дитину в садочок . То в цьому випадку ми вимушені відмовити, бо є ситуації складніші – наприклад, приїздить одна мама із дитиною і мама хоче працювати.

– Чи є проблеми із пенсійними та іншими соціальними виплатами?

– Чимало проблем виникає по виплаті пенсійної, соціальної допомоги. І зовсім не тому, що ми бюрократи. Є база даних, є пенсійні справи по виплатах. Ми робимо запит і через Київ нам надсилають електронні варіанти справ. Коли надходить інформація, тоді і починається виплата.Зараз ми отримали другий транш і всі гроші виплатимо.

– Чи всі переселенці прагнуть працевлаштуватись і далі самому облаштовувати своє життя самостійно? Чи не буває тут якихось обманів та бажання жити за рахунок допомоги?

– Люди різні. Хтось хоче жити за рахунок соціальної допомоги. Але перш ніж надати соціальну допомогу, ми моніторимо кожну конкретну ситуацію. Управління праці та соціального захисту виїздить додому і перш ніж надати матеріальну допомогу, дивляться на умови проживання . Якщо вони бачать, що сім’я живе досить забезпечено , то питання із соцдопомогою відпадає . Буває, що жінка приїздить і заявляє про те, що вона одинока мама. Але, коли приїздимо додому бачимо, що із нею чоловік такого ж віку . Хто він ? У нас знаєте скільки питань виникає по кожній сім’ї. У кожній ситуації ми діємо по різному .

– Були випадки, коли телефонують на гарячу лінію , кажуть, що у них малі діти, потребують термінової грошової допомоги. Приїздимо і виявляємо, що там немає дітей, а вони зареєстровані . Бувало і таке,що приїздимо і говоримо, що ми приготували для вас шкільну форму. А нам відповідають, що форму дівчинка забере, коли приїде із відпочинку на Кіпрі.

Тобто ми дивимось різні ситуації, бо для нас найважливіше – допомога тим, хто її дійсно потребує. Ніхто грошей просто так не дає.

– Були також випадки, коли люди отримували соціальні виплати, в тому числі і пенсії по декілька разів і через Донецьк, і через Луганськ. І зараз виясняємо, хто тепер має утримувати із них зайві виплачені кошти. Ми ж не знаємо чи люди отримали на карточку гроші.

Люди різні. Одні із великою вдячністю сприймають надану допомогу, а є й такі, котрі вважають, що їм зобов’язані надати все і відразу.

Чи зможуть всіх бажаючих переселенців забезпечити житлом? Питання риторичне. Варто зазначити, що черги павлоградців на житло складають 1 тис чоловік.