В Павлоград активно прибувають переселенці зі cхідних областей.

На сьогоднішній день Координаційним штабом по допомозі переселенцям офіційно зареєстровано 358 чоловік (146 сімей). По тому звідки приїздять переселенці, можна спостерігати за картою бойових дій. Зараз люди повертаються у ті райони, де бойові дії не ведуться. Із Павлограда в Сло’янськ та Краматорськ уже повернулись 48 сімей.

Натомість, приїздять в місто люди із Донецької та Луганської областей. Лише за вчорашній день в Павлоград приїхали 15 сімей із Луганської області. Адже на вихідних на території Луганщини велись активні бойові дії.

За повідомленням координатора штабу Ірини Гребнєвої ,більшість людей, котрі приїздять в Павлоград, поселяються у своїх знайомих та родичів. Люди, котрі не мають де жити, розселяються в гуртожитки навчальних закладів міста – гуртожиток професійно-технічного ліцею, медучилища,комунальному гуртожитку по вул. Заводській, 28 та в помешкання, котре надають павлоградці для переселенців. В основному приїздять жінки із дітьми, проте є і молоді та здорові чоловіки.

«Є випадки, коли жінки приїздять із чоловіками , але не хочуть їх офіційно реєструвати в Координаційному штабі. Проте чоловіків приїздить значно менше — близько 15% від загальної кількості переселенців»,- каже Ірина Гребнєва.

Є категорія людей, котрі не планують більше повертатись до свого попереднього місця проживання і хочуть оселитись в Павлограді . Проте, таких значно менше. Більшість хочуть повернутись до своїх домівок. Люди шкодують про залишене майно, котре наживалось багато років. Вони чекають, що все це скоро завершиться і вони повернуться додому.

Як ведеться робота із переселенцями регулярно перевіряють представники ОБСЕ. Із таким візитом представники ОБСЕ, котрі координують Дніпропетровську область, приїздили до Павлограда 28 липня. Вони  поцікавились який потік людей, скільки людей повертаються назад, за яких причин , як організована допомога переселенцям, звідки беруть гроші для такої допомоги .

Один із них, представник Швеції, висловив припущення, що приймати переселенців місту доведеться іще тривалий час. «Ви знаєте, це надовго і ви повинні приготуватись до того, що можливо ви будете перевалочним пунктом , а хтось залишиться у вас надовго», — наводить слова швейцарця Ірина Гребнєва.

Мешканці міста активно надають допомогу — хто фінансову, хто гуманітарну. Перераховують кошти і підприємства міста.

Настрій , потреби і вимоги людей, котрі приїздять до нас, різні . Як розповіла Ірина Гребнєва, є люди, котрі швидко адаптуються до нових умов і намагаються робити активні кроки по налагодженню життя в новому місті, є ті, котрі довгий час відчувають депресивний стан, бо пережили страшні речі. Таким надається психологічна допомога. Є й такі, хто сподівається лише на допомогу і не намагаються робити самостійних кроків .

Статусу біженця в нашій державі немає, а тому будь-яка допомога, котру отримують переселенці — це пожертви мешканців міста. Отримані пожертви намагаються розподіли між усіма,хто потребує допомоги.

З приводу того чи не можуть під виглядом переселенців потрапити до Павлограда люди із сепаратистськими чи іншими поганими намірами, Ірина Гребнєва повідомила, що вся база даних на переселенців передається в Службу безпеки України у котрих є механізм перевірок на наявність сепаратистських чи інших недобрих намірів.