На спільному засіданні депутатських комісій голова благодійного фонду «Нове життя» Олександр Бобровник підняв питання про реконструкцію опалювальної системи закритого дитячого садочку по вул. Іскровській. Зараз у ньому розташований реабілітаційний центр для колишніх наркоманів та безхатченків, організований за підтримки церкви «Нове покоління». На реконструкцію опалювальної системи потрібно 74 тис. грн.
«По-перше, це дитячий садок. Рано чи пізно ми все-таки його відкриємо, і він прийме дітей. По-друге, прокуратура вважає цей центр бізнес-структурою: там живе 150 людей, які сплачують по 1 тис. грн. щомісяця. Ми не можемо виділяти кошти цій бізнес-структурі, орендарям будівлі. Тим паче, вони ще не сплатили земельний податок», — вважає міський голова Іван Метелиця.
Павлоград.dp.ua вирішили перевірити, як живуть люди у реабілітаційному центрі.
Центр розташовано на мікрорайоні Ливмаш. Паркан навколо двоповерхової будівлі пофарбований у жовто-блакитні кольори, фасад старого дитячого садку теж відремонтовано. На території працюють люди — пораються на городі, заготовлюють дрова.
Ворота на замку. З ключами виходить Вадим — один з тих, хто в минулому був наркоманом і пройшов лікування у центрі.
Вадим: Я жив у Солонянському районі Дніпропетровської області. Пройшов армію, працював міліціонером. Але життя поламало мене, і я потрапив у цей центр. Зараз не палю і не п’ю… Іноді приїжджаю сюди, допомагаю. Розпитайте краще Пастора.
Проходимо до входу, на зустріч виходить той, кого Вадим назвав «Пастором» — голова благодійного фонду «Нове життя» Олександр Бобровник.
Павлоград.dp.ua: Як давно Ви орендуєте цей дитячий садок?
Олександр Бобровник: З 2008 року. Спочатку ми платили 35 тис. грн на рік за оренду будівлі. Зараз домоглися, щоб ми користувалися дитсадком безкоштовно.
Павлоград.dp.ua: Але Вам треба сплачувати земельний податок?
Олександр Бобровник: Так, нам виставили рахунок у 51 тис. грн…. Але у нас немає таких коштів. Тут живуть люди, у яких подекуди немає ні рідних, ні домівки. Хто візьме на роботу колишнього наркомана? Зараз я консультуюся з юристами. Церква звільнена від цього податку. Можливо, треба переоформити благодійний фонд як церкву…
Павлоград.dp.ua: Скільки людей вже пройшло через Ваш центр?
Олександр Бобровник: Важко порахувати. Загалом я працюю з такими категоріями людей ще з 1998 року. З початку забирав їх просто до себе додому. Потім ми орендували будинок. Але зараз росте кількість людей, які звертаються до нас з усієї України. На сьогодні у реабілітаційному центрі живе 150 людей різного віку.
Павлоград.dp.ua: Скільки людина перебуває у Вас?
Олександр Бобровник: Для реабілітації треба десь 9-12 місяців. Розумієте, у більшості з цих людей у квартирі не було навіть замків, там взагалі все вже пропили і прокололи, від них відмовилися рідні. Люди зламані. Місяця не достатньо, щоб змінити мислення людини, щоб вона перестала тягнутися до наркотиків і алкоголю.
Павлоград.dp.ua: На які кошти існує Ваш фонд? Людям треба харчуватися, Ви закуповуєте дрова, матеріали для ремонту…
Олександр Бобровник: Коли людина бажає пройти реабілітацію ми запитуємо, чи є у неї можливість забезпечувати себе їжею. В таких випадках найчастіше допомагають родичі, вони готові давати гроші на утримання, щоб людина вилікувалася. Але навіть коли у людини взагалі немає грошей, ми все одно не відмовляємо у допомозі.
Дрова ми отримуємо у лісовому господарстві — допомагаємо їм прибирати ділянки, де дерева вже зрубані. Також ми працюємо у селах — садимо городи на покинутих ділянках.
Павлоград.dp.ua: Іван Метелиця сказав на засіданні депутатських комісій, що мешканці мікрорайону скаржаться, начебто Ви рубаєте дерева, це правда?
Олександр Бобровник: Дійсно, ми зрубали декілька високих тополь. Але вони вже були сухі, аварійні. Комунальщики не хотіли ними займатися. Або просто не встигали. Натомість ми висадили більше 80 нових дерев — яблунь та ялинок.
Вадим: Деякі з сусідів поважають нас, кажуть, що ми робимо гарну справу. Але є жінка похилого віку, яка пише на нас скарги. Думаю, вона просто хоче привернути увагу до себе. Я питаю її: «Чому ви не скаржитесь на людей, що п’ють горілку під вашим під’їздом?». Вона відповідає: «Тому що вони вікна поб’ють». Отак. А ми будемо мовчки слухати і всміхатися.
Павлоград.dp.ua: Заступник міського голови Євгеній Аматов стверджує, що він часто особисто приїжджає до центру з перевірками. Коли він останній раз був тут?
Олександр Бобровник: Я бачив його тут один раз років 4 тому.А він є депутатом від цього округу… Скільки я не звертався до нього з проханнями, результатів не було.
На сесію міськради ми хотіли винести питання про реконструкцію системи опалення дитсадку. Ми вже купили котел. Але нам відмовляються виділяти кошти.. Хоча міські служби звертаються до нас регулярно з проханнями забрати людей «зі смітника». Ми їх забираємо. Відмиваємо, одягаємо, годуємо… Це просто гра в одні ворота, ми не отримуємо від міста ніякої підтримки…
Олександр Бобровник та Вадим показали територію центру — досить охайну, зважаючи, що тут без належних умов живуть майже дві сотні людей. У приміщенні центру якраз йшов «семінар». Насправді під цим словом можна розуміти щось накшалт спільної молитви. Частина людей займалася господарськими справами — готувала, займалася городом. Серед присутніх як молоді жінки і парубки, так і літні люди.
«Їх душа розкурочена. Їм треба заново навчатися бути частиною суспільства. Просто бути нормальними людьми», — підсумовує Олександр Бобровник.
Бесіду вела Таня Волкова
