Юрій Неживий: На створення рок-групи нас надихнув Ільф і Петров…

Юрій Неживий: На створення рок-групи нас надихнув Ільф і Петров…

Їхні пісні і жартівливі, і серйозні, про речі буденні та філософські. Але всі вони, як розповідають учасники гурту, викликають позитивні емоції. А тому їх концерти завжди користуються успіхом.

Музичний гурт “Остап Фендер band” існує в Павлограді із 2011 року. І за три роки уже став досить популярним в місті. Щоправда, музикою хлопці займаються ще із 2002 року. У різний час гурт складався із різної кількості учасників. Незмінними ж у будь-який час залишались Андрій Дербінов (лідер) та Юрій Неживий. Сьогодні Юрій – є гостем інтернет-порталу Павлоград dp.ua

Павлоград.dp.ua: Із чого все починалось?

Юрій Неживий: Взагалі-то, це дуже цікава історія. Ми з Андрієм почали грати ще у 2002 році. Все починалось ще із групи, котра називалась “Ze Pipl». Потім один проект перейшов у другий. Група розпалась. Утворювались нові групи – «People for People», «Сезон дождей», «Трактир «Адмирал Бенбоу», «Зверства Акустики». В гуртах було чимало різних людей. Вони то приходили, то покидали гурт. І лише ми з Андрієм постійно були разом. І так поступово, у 2011 році, ми дійшли до групи “Остап Фендер band» .

Павлоград.dp.ua: Чому саме таку назву дали гурту?

Юрій Неживий: Така назва цікава і викликає позитивні емоції. Назвали групу на честь Остапа Бендера із Ільфа і Петрова. Подобається нам цей герой. На честь нього і вирішили назвати групу, але із музичним нахилом. Фендер – то досить відома у світі марка гітар. Ось так і вийшло – «Остап Фендер band». Нам подобається, що у людей вже сама назва гурту викликає позитивні емоції.

Павлоград.dp.ua: Про що ваші пісні? Де берете тексти пісень ?

Юрій Неживий: В основному весь пісенний матеріал наш. Тексти пише лідер гурту Андрій Дербінов. Його пісні різного змісту. Буває лірика, бувають жартівливі, бувають досить серйозні, філософські. Але в основному у нас легкі пісні. Намагаємось не сильно «грузити» народ проблемами, хочемо їх розслабити. Це пісні і про старих добрих друзів, і про той роковий рух, який був раніше.

Багато приємних спогадів у зв’язку із цим. І філософія теж є.

Пісень у нас написано досить багато. Просто не всі іще завершені . Багато пісень плануємо доробити, котрі були написані для інших проектів, але, за різними причинам, не увійшли туди. Зараз ми їх плануємо використати в проекті «Остап Фендер band ». Взагалі, матеріалу досить багато. Вистачає. Є поле для експериментів. Граємо ми не лише свій матеріал, а й різні кавер-версії інших виконавців.

Павлоград.dp.ua: Які інструменти використовуєте в групі ?

Юрій Неживий: Поки ми удвох, у нас гітара, баян, вокал. Вокаліст в основному Андрій, інколи і я співаю. Але то рідко. Андрій грає на гітарі. Я – на баяні. Хоча, якщо потрібно, то можу грати на гітарі і флейті. У мене дома 4 гітари, 3 баяни і флейта. Грати на баяні вчився в музичній школі. А на всіх інших інструментах навчився грати сам. Раніше, коли я навчався в музичній школі, то ніколи не думав, що на цьому інструменті можна грати не лише класику чи народні пісні. А виявляється, що ще й як можна! Баян надає нашій музиці особливого колориту. Виходить щось таке легке, такий собі легкий рок з елементами шансону. Всі інструменти ми собі купуємо самі.

Павлоград. dp.ua: На музиці щось заробляєте?

Юрій Неживий: Можливо інколи ми і можемо щось заробити. Але в основному ми виступаємо не заради грошей, а заради ідеї. Коли дивишся в зал і бачиш усміхнені обличчя…. ніякі гроші не замінять того відчуття. Але якщо платять, то ми не відмовляємось. Це ще не той професійний рівень, коли можна заробляти гроші. Основний дохід – то шахта. То моя основна робота. Потрібнож годувати сім’ю. А музика – то хобі.

Павлоград.dp.ua: Навіщо вам це потрібно?Витрачати стільки часу…

Юрій Неживий: А як можна без музики? Ми без цього не можемо, ми любимо музику. Дуже давно нею займаємось. Це наше хобі, наше улюблене заняття. Без музики нам, напевне, було б важко у цьому житті.

Павлоград.dp.ua: Хто ваші глядачі? Кому демонструєте свій талант? На які заходи вас запрошують?

Юрій Неживий: Ми беремо участь в багатьох різних музичних заходах. Були в Дніпропетровську на «Стопудівці». Там ми грали музику напрямку фольк-рок. Грали також в різних рок-клубах Дніпропетровська. В Харкові виступали на різних фестивалях. І в Павлограді теж. Але найцікавішими і найяскравішими є наші «гаражники». Традиційно кожного літа ми беремо свій інструмент і організовуємо концерт на території гаражів. Зазвичай, такий захід проводимо вночі. Тоді особлива атмосфера. На «гаражники» приходять декілька музичних гуртів чи окремих виконавців. І ми влаштовуємо такий собі концерт. Люди сходяться подивитись, послухати. Обов’язково приїздять байкери. Граємо в основному рок-н-рольну музику із включенням шансону. Інколи люди так розвеселяться, що починають танцювати.

Павлоград.dp.ua: Чи не плануєте розширити групу?

Юрій Неживий: Було б, звичайно, добре збільшити склад групи, поповнити різними новими інструментами. Взагалі-то, ідеальний склад групи – 4 чоловіки. Бас, барабан, гітара, вокал.. Добре було б, якби була іще скрипка і флейта. Але справа в тому, що в Павлограді не так багато музикантів із відповідним рівнем, котрі хочуть займатись так як ми, віддавати стільки часу для репетицій. Важко підібрати такий склад . Із музикантами в Павлограді трохи напружено.

Павлоград.dp.ua: Як сім’я відноситься до Вашого захоплення музикою?

Юрій Неживий: Сім’я відноситься дуже добре. Моїй теперішній дружині я колись дуже сподобався тим, що граю на музичних інструментах. І зараз, коли я довго нічого не репетирую, дружина мені каже: «Що це ти уже закинув музику. Давай придумуй щось, грай».

На даний час Юрій та Андрій готуються до нових концертів. Щоправда, репетиції доводиться проводити дома. Кажуть, що у зв’язку із ситуацією у країні, Будинок культури машинобудівників, де вони постійно проводили репетиції, їх попросили звільнити. Проте, стійкий оптиміст «Остап Фендер band» не втрачає надію, що скоро все налагодиться у країні і вони знову, як і раніше, зможуть повноцінно вдосконалювати свою майстерність.

Бесіду вела Тетяна Верба

Categories: Интервью