Павлоградців врятує погріб та підвал

Павлоградців врятує погріб та підвал

Із початком військових дій, українці все частіше стали задумуватись над тим, що робити у випадку чого, куди бігти і де переховатись, аби врятувати життя. Відповідь на це запитання наш кореспондент шукав у начальника відділу за надзвичайними ситуаціями Павлоградського міськвиконкому Валерія Бєлякіна.

–          В якому стані павлоградські сховища, чи всі вони готові до прийому людей?

–          Із всього фонду захисних споруд, що знаходяться на території підприємств Павлограда, лише 34% сховищ готові до прийому людей і можуть виконувати функції захисту населення. Решта сховищ, знаходяться у занедбаному стані і не готові, у випадку чого, прийняти людей. Така ситуація приблизно однакова в цілому по всій області. Тобто, Павлоград – не в лідерах і не у відстаючих. Упродовж багатьох років на сховища ніхто не звертав уваги. У свій час, коли місто підтоплювалось грунтовими водами, коли був важкий фінансовий стан на підприємствах, то питання утримання захисних споруд, відійшло на другий план через їх, як здавалось, непотрібність. Керівники вкладали кошти у те, що більш необхідне.

Зараз же чимало підприємств, не можуть утримувати укриття у належному стані через поганий фінансовий стан. Держава ж на утримання захисних споруд кошти не виділяла. Це і привело до такого стану справ. На декотрих підприємствах багато разів мінявся власник і на сьогоднішній день знайти того, кому належить укриття і хто за ним має слідкувати неможливо. Із 76% сховищ, котрі не готові до прийому людей , є такі, котрі ще можна привести у більш-менш придатний стан, а є такі, котрі уже ніколи не зможуть використовуватись за призначенням, бо уже настільки прийшли у непридатний стан, що аби їх відновити, потрібно вкласти величезну суму грошей. Все обладнання там розкрадене, нема ні дверей, ні вентиляцій, ніякої системи життєзабезпечення.

В кожному бомбосховищі має бути, в першу чергу енергозабезпечення, як централізоване , так і автономне, має бути дизель – генератор ,котрий забезпечував би роботу фільтровентиляційної установки, резервуари із водою, каналізація, умивальники, душові кабінки. Уявляєте у якому воно стані, якщо це все стояло у воді, підтоплене. Із 35 сховищ, що є на підприємствах міста можу відзначити лише 12 сховищ, готових прийняти людей і забезпечити їх усім необхідним.

Причому, ці сховища знаходяться не на великих державних підприємствах, а на приватних, де керівники дбають про них, вкладають гроші в утримання їх у належному стані. 11 сховищ відновити уже неможливо.

- Ви сказали про сховища, що знаходяться на підприємствах міста . Для кого вони призначені?

–          Сховища , що знаходяться на території підприємств, призначені для укриття людей, котрі там працюють. Проте,є декотрі сховища, котрі готові прийняти людей ,що трудяться на інших підприємствах, які заключили із ними відповідні договори.

Наприклад, сховище, що знаходиться на «Промверстатоінструмент». На підприємстві працює всього 7 працівників, але вони утримують укриття у гарному стані. Укриття розраховане на 2,5 тис. чоловік. У свій час директор цього підприємства прийшов сам до мене із пропозицією передати укриття їм на баланс . Вони заключили договір із медзакладами міста і погодились, у випадку чого, прийняти у сховище повністю всіх медпрацівників разом із хворими.

Такий же договір із ними заключили і тепломережі міста для укриття своїх працівників та історико-краєзнавчий музей. Адже в музеї є історичні та культурні цінності, котрі потрібно зберегти

Серед найкращих,можу назвати сховище нашої залізниці. У них 5 споруд . Кожна така споруда може прийняти від 300 до 500 чоловік і повністю забезпечити їх всім необхідним. Тобто, вони можуть повністю забезпечити укриттям всіх своїх працівників.

–          А що робити людям, котрі ніде не працюють або ж працюють на підприємствах, де нема укриття?

–          У поняття захисні споруди входять: cховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття (підвали, погріби). В Павлограді, згідно всіх планів та нормативних документів, на стратегічних підприємствах були збудовані сховища, котрі мають високий клас захисту. Проте, ці сховища не призначені для всього населення, а лише для укриття своїх працівників.

Для непрацюючого ж населення, а бо ж для тих, хто працює на підприємствах, де нема сховищ, призначені найпростіші укриття – підвали у багатоповерхівках чи погріба в приватних будівлях. Бомбосховищ , де могли б переховатись всі мешканці міста , в Павлограді немає.

Було одне бомбосховище по вул. Сташкова, проте зараз воно знаходиться у непридатному стані.

100_3595

Було ще одне бомбосховище по пров. Лікарняному, призначене для всіх жителів міста, але воно було списане ще у 80-х роках. Колись давно воно належало Хімзаводу, але коли ми почали копатись в архівних документах заводу, то виявилось, що його у свій час продали, потім прокуратура опротестувала цю справу, оскільки захисні споруди не можуть бути використані для інших цілей. І в результаті укриття залишилось без власника.

–          Але ж не всі підвали житлових будинків знаходяться у задовільному стані ?

–          Для того, щоб люди могли сховатись, у випадку чого, у підвалах, ми іще у березні місяці направляли листи і проводили роботу для приведення підвалів житлових будинків у належний стан. Отримали також вказівки всі голови ОСББ, «Павлограджитлосервіс» і вони дали нам список будинків, котрі дійсно можуть прийняти і розмістити там людей .

І згідно цього списку, лише 154 підвальних приміщення житлових будинків зможуть прийняти людей, котрі більш-менш відповідають вимогам. Адже в декотрих будинках підвалів майже немає, наприклад, Харківська, 2. Там підвал дуже низький, там комунікації, люди там не зможуть перебувати. Всього ж в місті понад 600 житлових багатоповерхівок. Приводити в порядок потрібно всі підвали. І про це повинні потурбуватись і самі люди також.