Схоже на те, що жити на блокпостах оборонці потихеньку звикають. Так само звикають до їх присутності місцеві мешканці та учасники дорожнього руху.

Якщо спочатку вимога зупинитись викликала незадоволення чи роздратування, то зараз всі акуратно зупиняються, без зайвих запитань відкривають багажник, показують, що в кабіні. Особливо агресивно, як розповідають самооборонці, на вимогу зупинитись реагували люди, що займають керівні посади і правоохоронці.

Налагодились також стосунки між самообороною, міліціонерами та ДАІшниками. Щоправда, останні виявились не надто говіркими.

Сьогодні блокпости виглядають ще більш міцними. На блокпост №1, що на в’їзді до міста зі сторони Донецька, підвозять шини, пісок. Оборонці кажуть, що будуть ще більше укріплюватись.

В лісопосадці розгорнений наметовий табір. Блокпост уже обладнаний електрикою, працює техніка – облаштовують свердловину. Схоже, що розраховують бути тут іще довго. Не вірять, що ситуація в країні вирішиться швидко.

P1230753

Журналістів сприймають насторожено, просять показати посвідчення і кажуть, що фотографувати можна не все. Так само, як і розповідати теж не про все можна. Військова таємниця.

Розповідають, що ніяких надзвичайних пригод на блокпосту,на щастя, не було. Хіба що, якось злодія піймали.

Наш чоловік повертався після чергування додому . Біля полігоновських гаражів дивиться, хтось намагається зламати замок в гаражі. Він по рації відразу повідомив своїм. Ті швиденько прибігли і зловили злодюгу на гарячому. Привели його на блокпост і викликали правоохоронців. При злодієві було іще чимало різних ключів і велосипед. Як виявилось, цей велосипед теж був крадений,- розповідає Максим, котрий тієї ночі був на чергуванні.

Свій, викрадений декілька років тому, велосипед потім упізнав один із самооборонців. Як виявилось, злодій уже не вперше відкриває чужі гаражі. Принаймні у 6 випадках він зізнався.

Кажуть, що місцеві мешканці постійно повідомляють їм про виявлення якихось підозрілих осіб в місті чи просто скаржаться на якість правопорушення із проханням навести порядок.

Всі самооборонці місцеві мешканці. Всі мають основне місце роботи. А на блокпостах у вільний від роботи час.

Підїжджаємо до блокпоста, що біля Вербок. Там теж зустрічають нас насторожено і просять показати журналістське посвідчення. Потім проводять до старшого. Кажуть, що ніяких пригод на блокпосту не було. Хіба одного разу уночі помітили як хтось слідкував за ними за допомогою приладу нічного бачення.

P1230761

Мешканців Вербок спочатку трохи насторожувала наша присутність. Казали, навіщо ви тут стоїте, у нас що війна чи що. То зараз уже звикли до нас, дякують, що ми тут. Інколи буває, що приходять напідпитку, так, щоб поговорити. Ми з ними трохи поговоримо і відправляємо додому. Буває і нам пропонують випити, але на блокпостах сухий закон. Спиртне строго заборонено. А у місцевій кав’ярні із наших продуктів готують для нас обіди,- розповідає старший і показує нам місцевого пасічника, котрий забезпечував медом майданівців, а зараз привозить на блокпост питну воду, дрова, продукти.

Незнайомі чи підозрілі особи у селі чи на околицях не сховаються. Місцеві мешканці відразу повідомляють про них на блокпост.

«Нещодавно був випадок, люди зателефонували,про підозрілих осіб зі зброєю. Виявилось, що то страйкболісти. У них же зброя, як справжня»,- розповіли на блокпосту.

Кажуть, що всього у них вистачає. Продукти привозять підприємці, місцеві мешканці приносять сюди а чи на пункт допомоги, котрий розміщений в БК Кірова в Павлограді. Скаржаться тільки, що зараз людей трохи поменшало: «В селі почалась робота в полі, на городі. Але коли потрібно буде, всі вони прийдуть. А хто ж, якщо не ми».